Литературно-художественный интернет-журнал

 Сумна новина, яка надійшла з Ізраїлю, темною хмарою, болем відгукнулася у наших душах. Після тяжкої нетривалої хвороби перестало битися серце директора науково-педагогічної бібліотеки міста Миколаєва Тетяни Іванівни Роскіної. За обрій Вічності відійшла її світла душа.

Для нас, як і для тисяч педагогів та бібліотечних працівників міста, Тетяна Іванівна була і залишиться прикладом сумлінності та відповідальності, виключної толерантності, істинної інтелігентності. Під її керівництвом сформувався високопрофесійний колектив бібліотеки, яка стала справжнім центром духовного самозростання педагогічного новаторства, як для вчителів-початківців, так і для колег-науковців.

Численні заходи, що планувалися і проводилися тут під керівництвом Тетяни Іванівни, залишаться у нашій пам’яті як символ відданості та високого призначення керівника освітянського закладу. Бібліотека стала уже духовним центром міста, де педагоги, працівники культури, митці, городяни зустрічалися, відзначали знаменні і пам’ятні дати, обмінювалися досвідом.

У найважчі часи становлення незалежності України, незважаючи на мізерне фінансування, Тетяна Іванівна зуміла зберегти фонди бібліотеки, не втратити читачів і залучити до творчої співпраці міську і обласну громаду для культурно-просвітницької діяльності. Традиційними стали численні літературні, поетично-музині вечори та зустрічі, діяли клуби наукової та творчої інтелігенції, було створено кіноклуб для молоді. Їх організатором та натхненником завжди виступала Тетяна Іванівна. Бібліотека стала справжнім виставковим майданчиком для художників-професіоналів і початківців.

Нещодавно науково-педагогічна бібліотека відзначила свій 70-річний ювілей, 30 років життя Тетяна Іванівна присвятила становленню, розбудові і служінню в ній. А всього її бібліотечний стаж сягає понад 40 років.

Уміння працювати з людьми, бачити перспективу, налагоджувати ділові зв’язки – ці риси були визначальними у професійній діяльності Т.І.Роскіної. ЇЇ доброзичливість, чуйне ставлення до всіх, висока внутрішня культура, духовність і толерантність, жіноча мудрість і привабливість наче магніт притягували миколаївців. Вона була ніжною матір’ю і бабусею, люблячою дружиною і донькою.

Почесним завданням для кожного з нас, хто продовжуватиме справу Тетяни Іванівни, – зберегти той високий професійний і духовний рівень культурно-просвітницького закладу.

Вона назавжди залишиться у серцях і пам’яті кожного з нас Людиною великої душі і любові, високого професіоналізму і шляхетності. Вона залишиться для нас живою…