Литературно-художественный интернет-журнал

7 лютого 1938 року в с. Баратівка Миколаївської області народився відомий український поет Анатолій Олексійович Ластовецький (1938-1979) - автор поетичних книг «Голосом любові» (1981), «Жбан роботи» (1970), «Час цілющіх турбот» (1974). 

У 1964 роцi Анатолій Олексійович закінчив. Первомайське. медичне училище, пiсля чого працював фельдшером на міській станції швидкої медичної. допомоги. Писати вірші, переважно для дітей, почав ще в юнацкi роки, а згодом його твори друкувалися у місцевiй та республiканськiй пресі. Чимало його вiршiв було надруковано у журналi «Барвінок». Ліричний герой творів Ластовецького закохано і щиро сприймає світ добрих, працелюбних людей, прагне жити в злагоді з природою. Окремі вірші поета перекладено росiйською та осетинською мовами. 

З невідомих причин поет покінчив життя самогубством 27 травня 1979 року в Миколаєвi.

Посмертною епітафією для нього став вихід у світ книжки поезій «Голосом любові» в одеському видавництві «Маяк»  у 1981 роцi. 

Сторінка поета  А.О. Ластовецького на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання  

  Дядько Вечір

Дядько Вечір Сивий
Вийшов десь із поля -
Під віконцем нашим
Став біля тополі.
Тільки як же може
Та тополя спати -
Їй гніздо пташине
Треба колисати.
Доки не замовкне
Пісенька пташина -
У кімнаті нашій
Не засне дитина.
І в колисці вітру
За вікном поволі
Дядько Вечір Сивий
Розгойдав тополю.

                    А. Ластовецький