7 лютого 1938 року в с. Баратівка Миколаївської області народився український поет Анатолій Олексійович Ластовецький
7 лютого 1938 року в с. Баратівка Миколаївської області народився відомий український поет Анатолій Олексійович Ластовецький (1938-1979) - автор поетичних книг «Голосом любові» (1981), «Жбан роботи» (1970), «Час цілющіх турбот» (1974).
У 1964 роцi Анатолій Олексійович закінчив. Первомайське. медичне училище, пiсля чого працював фельдшером на міській станції швидкої медичної. допомоги. Писати вірші, переважно для дітей, почав ще в юнацкi роки, а згодом його твори друкувалися у місцевiй та республiканськiй пресі. Чимало його вiршiв було надруковано у журналi «Барвінок». Ліричний герой творів Ластовецького закохано і щиро сприймає світ добрих, працелюбних людей, прагне жити в злагоді з природою. Окремі вірші поета перекладено росiйською та осетинською мовами.
З невідомих причин поет покінчив життя самогубством 27 травня 1979 року в Миколаєвi.
Посмертною епітафією для нього став вихід у світ книжки поезій «Голосом любові» в одеському видавництві «Маяк» у 1981 роцi.
Сторінка поета А.О. Ластовецького на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання
Дядько Вечір
Дядько Вечір Сивий
Вийшов десь із поля -
Під віконцем нашим
Став біля тополі.
Тільки як же може
Та тополя спати -
Їй гніздо пташине
Треба колисати.
Доки не замовкне
Пісенька пташина -
У кімнаті нашій
Не засне дитина.
І в колисці вітру
За вікном поволі
Дядько Вечір Сивий
Розгойдав тополю.
А. Ластовецький