Литературно-художественный интернет-журнал

  В николаевском издательстве ИЛИОН вышла новая книга рассказов и очерков известного николаевского прозаика Александра Финогеева "Полоса прибоя". В ней Александр Витальевич, прослуживший врачом в рядах военно-морского флота более четверти века, продолжает своё повествование о нелёгких морских буднях, начатое в предыдущих сборниках его рассказов «В те дни в морях дороги наши были» (2008 г.), «И жизнь, и море, и любовь» (2009 г.), «По местам стоять!» (2013 г.), «В жизни не поверю!» (2014 г.), «Миражи тумана» (2015 г.), «Круги на воде» (2017 г.). Это книга о жизни, где любовь переплетается с драмой, а смех, зачастую бывает сквозь слёзы, ведь не случайно смех и улыбка, в сочетании с глубоким философским взглядом на неожиданные жизненные ситуации - главный писательский козырь автора. 

  Книга адресована массовому читателю.

*   *   *

   Прес-реліз до презентації книжки лірики та ігрової поезії Анатолія Качана «За нашим садом грає море». А. Качан: худож. К. Лавро. – К.: Веселка, 2016.- 96 с.: іл.

Ця багатокольорова книжка з ілюстраціями Шевченківського лауреата Костя Лавра поповнила фонди публічних бібліотек України (5 тис. прим.). Вона стала знаковою віхою на творчій дорозі письменника, бо підсумовує багаторічні пошуки свого художнього світу, що найповніше виявився у творах мариністично-степової тематики, а також в ігровій поезії та етнопоезії. Як пише в післямові до цього видання професор-літературознавець Григорій Клочек, «Анатолій Качан – представник нового лірико-психологічного напряму в сучасній українській поезії для юних читачів. Письменник створив свій виразний художній світ, в якому зустрічаються хвилі моря і степу,постає образ Саду як взірець порозуміння між людиною і природою. Звернене до наших почуттів і душі, заряджене сонячною енергією півдня України, слово поета-мариніста здатне викликати зримі картини та хвилюючіобрази як у юного, так і в дорослого читача».

Характерними ознаками цього своєрідного напряму дослідники називають чистоту і свіжість сприймання світу крізь призму дитячого яснобачення; прагнення відкрити поезію в самій природі, відобразити красу і таїну навколишнього світу прозорими та виразними художніми засобами; присутність утворахвнутрішнього змістута «українського світу».Заснована на ясному образотворенні та свободі самовираження,багата на творчі пошуки й художні відкриття, така «поезія на виріст» має широкий віковий діапазоні покликана заповнити нішу між дуже дитячоюі дуже дорослою поезією.Як зазначено в однійіз рецензій,кращі твори цього поетичного напряму засвідчують, що «немає лірики «дитячої»,є особлива лірика, зрозуміла й дитині» (Л.Ходанич).

Всі ці ознакипритаманнізрілому періоду творчості Анатолія Качана, а найповніше проявлені в багатовекторній книжці лірики та ігрової поезії «За нашим садом грає море», значення якої можна окреслити таким чином.

1. Поезія А. Качана є у повному розумінні еталонною для сучасної української літератури для юних читачів. Головна ознака цієї еталонності – справжня, істинна художність, що ґрунтується на створенні принципово нового і, головне, притягального художнього світу, перебування в якому буквально заряджає юного читача (та й дорослого – як це не раз відзначалося рецензентами) естетичними враженнями та високими смислами, серед яких виділяється естетизований смисл любові до рідної землі, її неповторності та краси. При цьому особливу роль відіграють антропоморфний образ Саду як вияв гармонії між людиною і природою, а також мариністика, яка приваблює юного читача романтичним духом, викликає почуття гордості за приналежність нашої країни до морських держав.Сьогодні ця дефіцитна тематика стала ще й актуальною у зв’язку із загрозою для України втратити виходи до моря. І тому дуже важливо, що поезія моря і степу, відзначена літературно-мистецькою премією«Джури» – «за створення високохудожнього образу українського Причорномор’я» та Корнійчуковською премією (м. Одеса), набула у творчості Анатолія Качана чи не найвищого в сучасній українській літературі вияву,

2. Якщо піднятися до розуміння геніальної педагогічної формули Василя Сухомлинського, що «поетичне слово є еліксиром для мозку дитини», то поезія автора книжки «За нашим садом грає море» є якраз тим матеріалом, на прикладі якого можна демонструвати дієвість цієї формули. Завдяки особливій, складній і водночас придатній для декодування дитячою свідомістю конструкції, поетичний образ Анатолія Качана потужно активізує дитячу уяву, розвиває її асоціативність і водночас приносить радість відкриття у звичайному явищі незвіданого, звучить як противага буденному,стереотипномута віртуальному сприйняттю світу.

3. Анатолій Качан, звернувшись до фольклорних джерел, фактично підняв у нашій літературі на новий рівень ігрову поезію та етнопоезію, які відкривають іще одну грань безмежних можливостей українського Слова, залучають юних читачів до невимушеної співтворчості.

Національне видавництво дитячої літератури «Веселка»

  В Миколаївській обласній організації Національної спілки письменників України пройшли звітно-виборні збори, на яких зі звітом про роботу обласної організації виступив її голова Дмитро Кремінь, відомий поет, лауреат Шевченківської премії. Протягом семи років,трьох і чотирьох літ його каденцій, письменницька організація поповнилася наполовину зрілими і  молодими літературними талантами.Проводилися книжкові фестивалі, презентації книжок місцевих авторів, творчі вечори, був заснований і виходив літературно-художній  журнал "Соборна вулиця", було організовано чимало інших цікавих заходів.                   

 Дмитро Дмитрович подякував усім колегам, однодумцям за плідну співпрацю та допомогу в реалізації творчих задумів і побажав нових злетів колегам у майбутньому.

У зборах взяли участь Голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський та начальник управління культури, національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації Михайло Димитров.

Цього ж дня члени миколаївської письменницької спілки обирали  нового голову  своєї організації. При одностайній підтримці колег нею стала Віра Марущак, яка представила колегам свою програму подальшої діяльності МОО НСПУ.

Бажаємо плідної роботи Вірі Іванівні та новому складу правління.

 ПРЕС-ЦЕНТР Миколаївської ОО НСПУ

*   *   *

Вечер 19 января – праздника Крещения Господня был отмечен в Николаевской Центральной городской библиотеке им. М. Кропивницкого презентацией книги историка-краеведа, кандидата исторических наук Владимира Щукина «Николаевский Адмиралтейский собор. Очерк истории», которая издана в 2017 г. издательством Ирины Гудым при меценатской помощи Николаевского глиноземного завода. Несмотря на промозглую слякотную погоду, уютный зал библиотеки был полон. Публика была разновозрастной. В числе присутствовавших были студенты, преподаватели, представители творческой и научной интеллигенции, краеведы, читатели библиотеки.

Особое праздничное настроение создали учащиеся Николаевского колледжа культуры и искусств, которые начали вечер традиционными колядками и щедривками.

В начале вечера выступила издатель Ирина Александровна Гудым, она напомнила, это далеко не первая книга по истории Николаевщины, созданная этим автором. Она рассказала и о том каким долгим и нелегким был путь к появлению на свет этой книги. Из-за отсутствия финансирования ей пришлось ждать издания около 7 лет. При этом неоднократно давались обещания частично профинансировать издание из средств областного бюджета, но дальше обещаний дело так и не пошло. Только помощь и участие Центра социальных программ Николаевского глиноземного завода позволили решить проблему.

И. А. Гудым предложила поддержать инициативу по выдвижению кандидатуры Владимира Владимировича Щукина на присвоение почетного звания «Горожанин года» за 2017 год.

Книга представляет собой серьезное научное исследование об истории одного из первых православных храмов, который располагался в самом центре города и на протяжении 142 лет был архитектурным символом г. Николаева. Кроме того, 90 лет он был главным храмом Черноморского флота.

Любопытно, что Адмиралтейский собор и город Николаев были заложены одновременно – в 1789 году. В книге уделено внимание истории его сооружения. Освещается деятельность военного духовенства, служившего в этом храме. Впервые вводятся в научный оборот ряд исторических документов, связанных с историей храма, города и флота.

История храма завершилась в 1929 г., когда он был закрыт, но еще почти 17 лет в этом здании располагались экспозиции Николаевского историко-археологического музея. В 1936 г. здание храма было разрушено. Город безвозвратно утратил один из своих главных символов. Сегодня на этом месте расположен мемориал, посвященный воинам десанта К. Ольшанского. Погибшим при освобождении Николаева в 1944 г. Хотя бы частично память о храме восстановлена тем, что центральной площади Николаева и его главной улице возвращены их исторические названия – Соборные.

Автор стремился к тому, чтобы изложение материала было одинаково доступно как исследователям, так и обычным неискушенным читателям. Большая часть тиража уже поступила в городские, вузовские и школьные библиотеки города.

Презентация проходила в теплой доброжелательной атмосфере в форме беседы и диалога. Время от времени поступали вопросы из зала, а среди присутствующих возникали дискуссии.

Несмотря на то, что книга издана совсем недавно в городе ее заметили и заинтересовались. На телеканале «Николаев» по материалам книги создан фильм, фрагменты которого демонстрировались в ходе презентации. (Фильм можно найти в Ютубе - http://www.youtube.com/watch?v=w1jhgS3isUg)

В ходе мероприятия прозвучало предложение о создании памятного знака, посвященного Николаевскому Адмиралтейскому собору.

В конце презентации автор преподнес небольшой сюрприз, всем присутствующим предложено разыграть несколько книг, которые достались тем, кто лучше других смог выполнить непростые задания и ответил на вопросы, связанные с историей храма и города.

*   *   *