Форма входа

Статистика посещений сайта
Яндекс.Метрика

27 ноября 1926 года родился известный украинский писатель-фантаст Александр (Олесь) Павлович Бердник (1926-2003)

  27 ноября 1926 года (по другим сведениям - 25 декабря 1927 г.) в селе Вавилово (ныне - Снигирёвского района Николаевской области)  родился известный украинский писатель-фантаст, участник правозащитного движения в СССР, один из основателей Украинской Хельсинкской группы Александр (Олесь) Павлович Бердник (1926-2003)

Автор многочисленных книг и популярных произведений научно-фантастического жанра: "Призрак идет по Земле", (1962), "Пути титанов", (1962), "Сердце Вселенной", (1963), "Звездный Корсар", (1991), " Всадник Апокалипсиса", (1991) и др. Произведения О. Бердника переведены на 26 языков мира, в т. ч.: английский, болгарский, венгерский, киргизский, немецкий, польский, русский, словацкий, узбекский, уйгурский, французский, чешский, японский. 

 

Add a comment

23 ноября 1936 года родился известный николаевский поэт Вячеслав Иванович Козлов

 23 ноября 1936 года в городе Снигиревка Николаевской области родился известный николаевский поэт Вячеслав Иванович Козлов (1936-2016) - член Союза журналистов Украины, заместитель председателя Николаевской организации Национального союза журналистов Украины, автор нескольких поэтических сборников. В 1958 году он окончил факультет русского языка и литературы Херсонского педагогического института. Работал учителем русского языка и литературы в средней школе на Николаевщине. Позже перешёл в Снигиревскую районную газету «Соцiалiстичним шляхом», где прошёл путь от литработника до заместителя редактора. Более 15 лет Вячеслав Иванович проработал начальником управления Николаевского облисполкома по делам печати, полиграфии и книжной торговли. Последние годы поэт работал в Николаевской областной газете "Южная правда".

        Страница поэта Вячеслава Козлова на сайте интернет-журнала  "Николаев литературный" ссылка

        Фотоархив поэта Вячеслава Козлова на сайте интернет-журнала  "Николаев литературный" ссылка

 

 

Книги В.И. Козлова

 

Add a comment

22 ноября 1934 года родился известный поэт Анатолий Григорьевич Поперечный

  22 ноября 1934 года в райцентре Новая Одесса Николаевской области родился выдающийся и любимый многими поколениями поэт Анатолий Григорьевич Поперечный (1934-2014). В 1938 году семья Поперечных переехала из Новой Одессы в Николаев. Во время Великой Отечественной войны жил с матерью на Урале. В 1944 году десятилетний Анатолий с матерью вернулись в Николаев, где будущий поэт закончил десять классов. После окончания школы работал на Черноморском судостроительном заводе, сначала подсобным рабочим в «горячем» цехе, был участником заводского литобъединения «Стапель» и заочно учился на филологическом факультете Николаевского педагогического института.

Анатолий Поперечный автор многих замечательных стихотворений и текстов песен таких как"Соловьиная роща", "Малиновый звон", "Малиновка", "Трава у дома", "Аист на крыше", "Домик окнами в сад", "Олеся" и др. Немало стихотворений поэта посвящены его родному краю – Николавщине, где прошли его детские годы и юность. Последние годы жизни поэт жил и работал в Москве, активно участвуя в том числе и в деятельности Николаевского землячества Москвы. Он умер от сердечного приступа вечером 17 мая 2014 года и был похоронен 21 мая 2014 года на Троекуровском кладбище

  Страницы А.Г. Поперечного на сайте интернет-журнала "Николаев литературный" ссылка, ссылка

  Фотоархив А.Г. Поперечного на сайте интернет-журнала "Николаев литературный" ссылка

 

    

Книги  А.Г. Поперечного

 

Add a comment

21 листопада 1949 року народилася вiдома дитяча письменниця Вiра Iванiвна Марущак

 21 листопада 1949 року в смт Арбузинка Миколаївської області народилася вiдома дитяча письменниця Вiра Iванiвна Марущак. Перше оповідання було надруковано в «Ленінському племені», потім – публікація у збірнику «Октябрь». Активно почала писати, працюючи на радіостанції «Чорноморець» (ЧСЗ), на початку 70-х рр. – в заводській газеті «Трибуна рабочего». Оповідання друкувалися в журналах «Горизонт», «Рабоче-крестьянский корреспондент», «Утро», збірках «На стапелях поезії» (1999), «Грани души» (2001). Автор книг оповідань «Вікнами до сонця» (2002), «Батько з Португалії» (2005), «Цезар, Галка і Новий рік» (2008), «Пригоди Нюмочки» (2009).

В. Марущак лауреат обласної премії ім. Миколи Аркаса (2002) в номінації «Народна творчість і художня діяльність». Член Національної спілки письменників України (2007), Національної спілки журналістів України (1981).

    Сторінки В.I. Марущак на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

    Фотоархів В.I. Марущак на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги В.I. Марущак

 

 

Add a comment

13 листопада 1942 року в селі Куцуруб Очаківського району народився відомий український поет Юрій Васильович Зіньковський

  13 листопада 1942 року в селі Куцуруб Очаківського району на Миколаївщині народився відомий український поет Юрій Васильович Зіньковський - автор поетичних збірок «Теорема», «Мій білий світ», «На довгій ниві», «Битва на лимані», «Далеке і близьке» і ін.

 Сторінки Ю.В. Зiньковського на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання, посилиння

  Фотоархів Ю.В. Зiньковського на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги Ю.В. Зiньковського

Add a comment

11 листопада 1934 року народився відомий миколаївський поет Іван Олексійович Баклицький

 11 листопада 1934 року народився відомий миколаївський поет Іван Олексійович Баклицький - лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу «Струни душі», володар Гран-прі ІІ обласного пісенно-літературного авторського конкурсу для людей з обмеженими фізичними можливостями «Перлини півдня», голова творчого літературно-мистецького об'єднання «Горицвіт», автор дев'яти поетичних збірок, учасник поетичних антологій «Миколаївський оберіг», «Вітер з лиману», автор поетичних збірок "Окраєць хліба", «Сонети Івана Бакліцького», «Яблунева віть» та iн.

Сторінка I.О. Баклицького на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

   Фотоархів I.О. Баклицького на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги I.О. Баклицького

 

Add a comment

11 ноября 1920 года родился известный николаевский прозаик Михаил Иванович Божаткин

   11 ноября 1920 года в деревне  Дубровка Тверской губернии родился известны николаевский прозаик Михаил Иванович Божаткин (1920-2010) - участник Великой Отечественной войны, автор замечательных книг: "В море" : рассказы (1957) "Морская романтика" (1958), "Перелом" (1958), "Взрыв в бухте Тихой" (19600. "Диана со шрамом" (Маяк), ""Краб" уходит в море" (1967), "Поручение военмора Недоли" (1971), "Последний рейс "Доротеи" (1975), ."Флаг на гафеле" (1977), ."Крепость у моря" (1980), "Дальние берега" (1982), "Кладоискатели" (1983), "Огненная полоса" (1986), "По старым фарватерам" (1995) и др. 

   Страницы М.И. Божаткина на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка , ссылка

   Фотоархив М.И. Божаткина на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка

 

   

Книги М.И. Божаткина

Add a comment

7 листопада 1936 року народився видатний український поет Микола Степанович Вінграновський (1936-2004)


 7 листопада 1936 року в селі Богопіль (нині Первомайськ) Миколаївської області народився видатний український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист і поет Микола Степанович Вінграновський (1936-2004) - лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984), заслужений діяч мистецтв України (1997), автор вiдомих книг: "Атомні прелюди" (1962), "Сто поезій" (1966), "На срібнім березі" (1978), "Київ" (1982), "Губами теплими і оком золотим" (1984), "Цю жінку я люблю" (1990), "З обійнятих тобою днів" (1993), "Сеньорито акації" (1994) та iн.

  • Також М. Вiнграновський був режисером та актором кiнострiчок: "Дочка Стратіона" (1964), "Ескадра повертає на Захід" (1966), "Берег надії" (1967), "Дума про Британку" (1970, "Тихі береги" (1973), "Климко" (1984) та iн.

 Сторінки М.С. Вiнграновського на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання, посилиння, посилання, посилання

  Фотоархів М.С. Вiнграновського на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги М.С. Вiнграновського

Add a comment

2 ноября 1886 года в Николаеве родился известный прозаик Константин Георгиевич Шильдкрет (1886-1965)

  2 ноября 1886 года в Николаеве родился известный прозаик и сценарист Константин Георгиевич Шильдкрет (1886-1965) - автор многочисленных исторических романов и повестей: "Кровь" (1924), "Розмысел Иоанна Грозного" (1928), "Гораздо тихий государь" (1930), "Плотина" (1933), "Скованные годы" (1926), "Рождённые бурей" (1925), "Крылья холопа" (1926), "Байдаран" (1927), "Минувшая пора" (1960), "В землю Ханаанскую" (1928), трилогии "Подъяремная Русь", в которую вошли романы: "Бунтарь" (Царевна Софья) (1933), "Мамура" (Конец Московии) (1934), "Кубок Орла" (1935) и др.  Писатель родился в семьи учителя. В 1904 году, сдав экстерном экзамены за среднюю школу, получил свидетельство с правом преподавания в начальных школах. После Октябрьской революции заведовал трудовой школой в Москве. Возил школьные колонии в Поволжье и на Украину. В одну из таких поездок побывал в плену у деникинцев. До перехода к литературной деятельности работал учителем в Москве.

  В 1922 году К.Г. Шильдкрет опубликовал роман "Круговорот", и с этого времени писательство стало его профессией. В 20-х — 30-х годах 20 столетия он написал достаточно много повестей и романов, в основном на историческую тему. В 1926 году работал на кинофабрике "Совкино" в качестве секретаря художественного Совета. С 1941 г. печатал рассказы и очерки в различных журналах. В годы Великой отечественной войны находился в Москве, где был начальником домового отряда ПВХО (противовоздушной и противохимической обороны). Состоял членом Всероссийского Союза писателей. В разные годы К. Шильдкрет подвергался критике за односторонность вульгарно-социологических представлений об историческом прошлом. По сценарию, написанному К.Г. Шильдкретом совместно с В.Б. Шкловским, режиссер Ю.В. Тарич в 1926 поставил фильм "Крылья холопа" - один из лучших исторических фильмов тех лет, который прошёл с кинопоказом в 32 странах Европы и Америки.

Писатель скончался в Москве 24 февраля 1965 года.

 

Фрагмент из фильма "Крылья холопа", поставленного в 1926 году по одноимённоиу роману и сценарию К.Г. Шильдкрета режиссёром Ю. Таричем

 

Афиша кинофильма "Крылья холопа" 1927 г.

   

    Страница К.Г. Шильдкрета на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка 

    Фотоархив К.Г. Шильдкрета на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка

 

   

Книги К.Г. Шильдкрета

 

Add a comment

1 листопада 1861 року народилася відома українська письменниця Людмила Олексіївна Василевська (Днiпрова Чайка)

 1 листопада 1861 року в селі Карпівка (нині Доманівський р-н Миколаївської області) народилася відома українська письменниця Людмила Олексіївна Василевська (Днiпрова Чайка) (1861-1927) - автор багатьох відомих дитячих творів, лібрето опер для дітей "Пан Коцький", "Коза -дереза "," Зима і Весна, або Снігова королева "(музика М. В. Лисенка).

  Сторінка Днiпрової Чайки на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

  Фотоархів Днiпрової Чайки на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги Днiпрової Чайки

Add a comment

21 жовтня 1907 року в с. Володимирівка Миколаївської області народився український письменник Дмитро Пименович Надіїн


21 жовтня 1907 року  в селі Володимирівка  Новобузького району  Миколаївської області в сім’ї наймита народився український письменник, літературознавець, журналіст Дмитро Пименович Надіїн (1907-1942) - автор збiрок віршів «На світанні» (1929) (вийшла у миколаївському видавництві «Геть неписемність!»), «Втручання  поета» (1931) та «Прозорість» (1933) та iн. Після закінчення школи у с. Володимирівка поет навчався у Миколаївському інститутi народної освіти, який закінчив 1930 році. Загинув під час Великої Вiтчизняної вiйни пiд Ростовом у сiчнi 1942 року. Пiсля вiйни вийшло ще кiлька збiрок його поезiй: «Я був бійцем» (1958), «Пісня мужніх» (1960), «Пісня бійця» (1966), «Прозорість» (1972).

 

Add a comment

15 сентября 1930 года родился известный николаевский журналист Юрий Николаевич Агеев

 15 сентября 1930 года в Николаеве родился известный николаевский журналист Юрий Николаевич Агеев – один из старейших журналистов газеты «Пiвденна правда», в которой он трудился начиная с 1958 года. В 1990-х годах по его предложению в Николаеве была учреждена областная культурологическая премия имени Н. Н. Аркаса.

Редколлегия интернет-журнала «Николаев литературный» искренне желает Вам, уважаемый Юрий Николаевич, здоровья, оптимизма и активного долголетия!

Add a comment

Вышла в свет новая книга поэта Александра Павлова "Наш город Подольск".

 Вышла в свет новая книга поэта Александра Павлова "Наш город Подольск". Презентация книги Александра Валентиновича проходила на "Фестивале хороших книг" 12 июня 2017 года в Пушкинском сквере подмосковного города Подольска, где многие годы жил и работал поэт.

 

 

 

 

 

*   *   *

Add a comment

Земля осиротела... Сорок дней нет с нами нашей Татьяны Ивановны

    Земля осиротіла, а  з нею осиротіли і ми, всі, хто знав інтелігентну, доброзичливу, толерантну, сумлінну Тетяну Іванівну Роскіну.

  Минуло 40 днів, як не стало директора науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва. Саме у її стінах зібралися її колеги, педагоги, письменники, творча інтелігенція міста для того, щоб сказати слово про свого друга. Спогади розпочалися з перегляду відео де Тетяна Іванівна даючи інтерв’ю місцевому телебаченню,з притаманній для неї спокійній врівноваженій манері, говорила зі своїм глядачем про загальнолюдські та бібліотечні проблеми.

  Заступник керiвника управління освіти облдержадміністрації Олена Олександрівна Удовиченко підкреслила, що Тетяна Іванівна була символом відданості керівника освітянського закладу,називала себе «освітянкою». Вона зуміла створити міцний, працьовитий колектив разом з яким проводила конференції, презентації, вечори, зустрічі.  Все робила це з неймовірною легкістю і харизмою. Разом з освітянами вирішувала нагальні питання.

   40 років пов’язувало Тетяну Іванівну Роскіну з колегою Тетяною Василівною Твердою, яка наголосила, що Бог дав Тетяні Іванівні талант прекрасного організатора. Вона об’єднувала навколо себе громаду для культурно-просвітницької діяльності. Вона жила своєю улюбленою професією, організовувала наукові конференції міського, обласного та всеукраїнського рівня не раз обиралася членом УБА та очолювала Миколаївську бібліотечну асоціацію. Коли подружжя Роскіних від’їжджало до Ізраїлю Тетяна Іванівна на прощання своїй колезі сказала слова, які неможливо забути «Дякую тобі за наші стосунки».

 

 

   Від імені педагогів спогадами поділилися Олена Миколаївна Пехота, Валентина Іванівна Мітіна, Сергій Васильович Бережний, Леонід Андрійович Ржепецький. Всі вони були переповнені почуттям вдячності Тетяні Іванівні за те, що вона доклала багато зусиль до того, щоб бібліотека стала духовним центром міста, де могли зустрітися педагоги, культурні діячі, науковці. Тут ділилися досвідом, відзначали знаменні дати, проводили тренінги.

    Письменники Надія Щедрова, В’ячеслав Качурін, Віра Марущак, Леонід Шифрін згадували ті літературні вечори, які проводилися в бібліотеці завдяки підтримці і любові Тетяни Іванівни до творчого слова. Вона була заступником редактора міжнародного літературного сайту «Миколаїв літературний», який читають у більш ніж 120 країнах світу.  Не зважаючи ні на що,підтримувала зв’язки із земляцтвом у Москві, яке очолює миколаївець Володимир Христенко. Започаткувала вечори пам’яті Володимира Висоцького.

    Видавець Ірина Гудим та художник-графік, заслужений діяч мистецтв України Інна Черкесова, співак і композитор Євген Долгов підкреслювали, що ця жінка завжди випромінювала любов до життя, була шляхетною і толерантною, мудрою і привабливою, не мала багато статків, зате мала багато друзів, була для них справжнім порадником і підтримкою.

   Про чисто людські якості говорила журналіст Людмила Фуга, якій Тетяна Іванівна допомогла у вирішенні особистої справи. Філософський вірш свого тата письменника Михайла Ковалевського прочитала донька Юлія. Саме він відображав почуття присутніх у рядках якого сум за втраченою людиною і подяка за пройдений земний шлях.

    З великим хвилюванням згадували свого керівника члени колективу з яким Тетяна Іванівна 30 років щодня ділила  радість і сум.Це є родина у якій живуть взаєморозуміння, доброзичливість, висока духовність. У Тетяни Іванівни були свої погляди і переконання на все, і коли їй, пропонували побудувати кар’єру партійного керівника,навiть, викликали до обкому партії і запропонували відмовитись від заміжжя. Її коханий був євреєм. Твердість характеру молода жінка виявила і тут у вирішенні цього питання. Вона вийшла заміж за любого чоловіка і вони стали взірцем любові, поваги, щасливого сімейного життя. Стали і батьками, і бабусею з дідусем.Про це свідчив відеоролик, який створили колеги. На світлинах ми бачили щасливі моменти життя Тетяни Іванівни.

   Часто можна було почути: ідемо до Роскіноїі було зрозуміло - до науково-педагогічної бібліотеки. Тому присутні на вечорі пам’яті позитивно поставилися до ініціативи колективу про присвоєння бібліотеці її імені.   

   Справу Тетяни Іванівни буде продовжувати колектив, який націлений йти фарватером, означеним Тетяною Роскіною, яка дивилася на світ серцем. Серцем його  сприймала і залишиться у серці кожного хто її знав.

Світла пам’ять вам, Тетяно Іванівно!

Вiра Марущак           

*   *   *

 

Add a comment