Форма входа
Пленарное заседание
научно-практической конференции:
«Літературна Миколаївщина: актуальні проблеми збереження
культурно-історичної спадщини»
- Кремінь Дмитро Дмитрович, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, голова Миколаївського обласного відділення НСПУ, член редакційної колегії Інтернет-журналу «Миколаїв літературний»: «Скарби пiвденного степу».
- Христенко Володимир Миколайович, кандидат технічних наук, доцент, заступник головного редактора Інтернет-журналу «Миколаїв літературний»: «Основные направления деятельности по сохранению культурного наследия николаевских литераторов».
- Роскіна Тетяна Iванівна, директор Науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаїв, заступник головного редактора Інтернет-журналу «Миколаїв літературний»: «Организация виртуального доступа к литературному наследию николаевских писателей».
- Левченко Лариса Леонідівна, доктор історичних наук, директор Державного архіву Миколаївської області: «Архіви, як інститути національної пам'яті та перспективи їх діяльності щодо збереження культурно-історичної спадщини (на прикладі Державного архіву Миколаївської області)».
- Чижова Олена Валеріївна, директор Центрального державного архіву – музею літератури і мистецтв України (Київ): «Діалоги з минулим з поглядом у майбутнє».
- Білоусова Лілія Григорівна, кандидат історичних наук, заступник директора Державного архіву Одеської області (Одеса): «Літературна спадщина у фондах особового походження Державного архіву Одеської області».
- Гудим Ірина Олександрівна, директор видавництва: «Деятельность издательств города Николаева по сохранению и популяризации культурного наследия николаевских литераторов».
- Константюк Ірина Вікторівна, викладач Університету Манітоби (Канада): «Ресурсне забезпечення української мови в Канаді. Дистанційне викладання української мови»
Кремінь Дмитро Дмитрович
поет, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка,
голова Миколаївського обласного відділення НСПУ
Скарби пiвденного степу
Синопсис доповіді на всеукраїнськiй науково-практичної конференції в Миколаєві 11-12 червня 2015 р.
І
De profundis
Наша конференція проходить у трагічний, але доленосний час, от лише час ідентифікувати важко, як свого часу закликав це зробити Нобелівський лауреат і співець Причорномор'я Борис Пастернак:
Какое, милые, у нас
Тысячелетье на дворе?
Саме Борису Пастернаку належать високопоетичні твори, в яких викристалізована передреволюційна доба – це, передусім, поеми "Лейтенант Шмідт" і "Спекторский", але це було наприкінці ІІ-го тисячоліття, при початку століття ХХ-го. Відомий і ліричний шедевр великого поета, датований 1944 р., коли Борис Леонідович побував у нашому краї, визволеному від німецько-фашистської окупації. Важко сказати, як сприйняв би колишній одесит і людина світової культури, друг Райнера-Марії Рільке, сучасні реалії, пов'язані з російсько-українською війною, анексією Криму, тотальним нищенням Донбасу і державною українофобією метрополії. Його батько Леон (Леонід) Пастернак, ілюстратор і друг Льва Толстого, відкрив для Рільке великий Степ, оспіваний австрійським класиком у своїй прозі. Потому поет-академік Микола Бажан переспівав ці сюжети про руського/українського Бога в своїй книзі "Чотири оповідання про надію". Хто нині може сказати про витоки творчих вершин трьох вершинних поетів ХХ сторіччя?
Парадоксально, але факт: і за століття, ба навіть тисячоліття, в сучасному багатотисячному натовпі просинається геном древніх етносів, народів і племен, а сучасні концепти гуманітарного штибу відкинуто, як непотріб. І якщо не переформатувати в цифровому вигляді безцінні писемні раритети, вони можуть загинути, як Помпея під ударами магми з Етни і Везувію. Зрештою, Александрійська бібліотека загинула, спалена еміром Омаром, а палити книги почали ще з Середньовіччя. До цього йде і сучасне "середньовіччя з інтернетом", адже писемну літературу поглинає мережева. За таких умов потрібно виробити конкретну концепцію збереження давніх писемних раритетів, аби не опинитися народом без роду-племені під ударами агресивних сусідів, котрі звикли забирати в свій концепт і спадок інших етносів, інших покорених і вигублених націй. Елліни, скіфи, анти, хети, половці, печеніги, римляни часів піднесення імперії – всі або майже всі залишили свій слід ув історії Причорномор'я та Побужжя, і не лише матеріальний (стріли, списи, гроші, амфори, фортеці та акведуки й віадуки тощо, дороги-тракти, зрештою!) – нам треба зберегти цю велику поліетнокультурну спадщину!
А що стосується найдревнішого жанру – поезії, то історія лірики та ліро-епіки – в конкретних іменах і творах конкретних історичних або квазіісторичних персон. Оскільки літературна творчість пройшла спочатку усний, а потому вже писемний період свого становлення, не забуваймо про здобутки усної народної словесності. Як на мене, фольклорні експедиції й тепер не стали архаїкою, хоча ареали побутування усно-поетичних творів у добу глобалізації зменуються аж до зникнення. Так і Ольвія після свого тисячолітнього існування занепала на майже півтора тисячі років: 550 р.н.е. – ХІХ ст. Але для цивілізації вияскравлено саме століття розквіту легендарного міста-полісу, під стінами фортець якого розгромили війська царя Персії Дарія І, фаланги сподвижника Александра Македонського Зопіріона. Об'єднані сили греків-еллінів і скіфів уславилися на все Велике Боспорське царство! Як і в царині художньої творчості та філософії, мовлячи по-сучасному. Та наші пращури жили тут іще навіть до приходу еллінських колоністів із Мілету. Є дані про усну художню творчість наших предків.
Наприклад, візантійський дипломат Пріск Панійський, який був у складі посольства імператора до царя Аттіли, у своїй "Візантійській історії" згадує "дівчат, які співали скіфських пісень" у ставці царя. Деякі зі скіфських легенд записав еллінський історик Геродот із Галікарнасу. В VІ ст.до Н.Х. жив і скіф на ім'я Анахарсіс – ув Елладі він уславився як один із семи найбільших мудреців, як філософ і поет. Анахарсіса вважають винахідником двозубого якоря, тліючого трута, йому належить ідея польоту людини на "золотій стрілі". Написав поему (збереглося 800 рядків) про скіфські та еллінські звичаї. Був неперевершеним оратором античного періоду розвитку людства. За скіфськими звичаями його вбив рідний брат – за поклоніння чужим богам, а не Папаю – верховному скіфському божеству. В сучасній Ольвії, тим не менше, зберігся Курган Зевса, а не Папая. А місце загибелі Анахарсіса – Гілея, можливо, ліс на Кінбурнській косі...
Нині Анахарсіс – ім'я-бренд миколаївського поет-фесту "Ватерлінія", яке вже вчетверте пройшло в обласному центрі та в Ольвії (с. Парутине Очаківського району), де молодих поетів освячують лавровим вінком еллінсько-скіфського поета. Вийшли 3 альманахи "Ватерлінія", а в №№ 8-9 літературно-художнього журналу-білінгва "Соборная улица/Соборна вулиця" надруковано твори цьогорічних учасників поет-фесту. Багато цінного історико-літературного матеріалу містить Інтернет-журнал "Миколаїв літературний" (www.litnik.org), який на третьому році існування має інтернет-читчів на всіх континентах планети!
Державний архів Миколаївської області, бібліотеки Миколаєва та області містять багато літературних раритетів, яким нема ціни. Тільки в наші часи стало відомо, що перша українська книжка надрукована в Миколаєві – книга Миколи Венгера. Або "Словник Тарасак Шевченка", який склав 100 років тому миколаївський просвітник Нестор Малеча. Проте книгодрукування поширилося в Миколаєві ще наприкінці ХVІІІ ст., і Перша цивільна друкарня Петра Захар'їна тепер уведена в історико-культурний обіг (завдяки книзі Лідії Гулько). Маємо коштовний раритет – пісню Антона Головатого в антології "Живлюща сила Емигії", маємо відомі антології – найповніша з них "Миколаївський оберіг". Але навіть дослідження поетичної творчості родини Аркасів – усе ще попереду. Микола Аркас-батько, Микола Аркас-син і Микола Аркас-син залишили по собі видатну спадщину. А вже сам перелік імен видатних, відомих і забутих імен складає буквально сотні. В синодику персоналій ХVІІІ-ХХІ ст. – золоті імена, чий спадок – справжні скарби південнного степу, степової та приморської, прибузької ойкумени.
ІІ
Scribtaible
Благословенна та велична ера,
Коли рука казкового Гомера
Перебирала ліри струнний лад,
Коли чарівна розповідь балад
Його устами ширилась повсюди.
Стократ блаженні ті далекі люди,
Що слухали його натхненний спів
Та в гомоні старинних грецьких слів
Себе й батьків своїх ще пізнавали
І так яскраво, живо пам'ятали,
А Іліон спустошений горів.
Хто автор цих вишуканих поетичних рядків?
Народився в Миколаєві 1898 року, помер в еміграції 1983 року...
Микола Аркас-Третій, внук Миколи Миколайовича Аркаса, автора "Історії України-Руси" та опери "Катерина", поетичного реквієму Петру Шмідту, син Миколи Миколайовича-сина, старшини армії УНР і полковника Карпатської Січі, похованого в столиці Карпатської України м. Хуст на Закарпатті. Аркас-ІІ разом із корифеєм українського театру Миколою Карповичем Тобілевичем, поетом і драматургом Спиридоном Черкасенком у 20-і р.р. ХХ ст.на теренах Чехо-Словацької Республіки, в Ужгороді, столиці Підкарпатської автономії, заснували Перший український театр ужгородської "Просвіти", а в Хусті – "Нову сцену". При бажанні можна б укласти бодай умовний театральний маршрут Миколаїв-Ужгород-Хуст. Але все це буде в майбутньому. Книга М. Аркаса "Історія України-Руси" 1913-го року видання є і в Музеї книги в м. Бережани Тернопільської області. Як так? А це видання – на замовлення родини Аркасів, уже по його смерті – ілюстрував художник і письменник, поет Богдан Лепкий, уже тоді професор Ягеллонського університету.
Якщо мовити про музеєфікацію літературного процесу, то в різних селах і містах області маємо шкільні та народні музеї, присвячені конкретному поету, прозаїку чи якомусь періоду його життя. Проте далеко не всюди. Скажімо, в смт Казанці щороку проходить конкурс, зі статусом всеукраїнського, читців Павла Глазового, ім'я Миколи Вінграновського присвоєно ЗОСШ №17 м. Первомайськ, а в школі – музей видатного поета, прозаїка, кіномитця. Літературна кімната лауреата Шевченківськуої премії, видатного прозаїка Олександра Сизоненка є в Баштанському народному історичному музеї, в окремих селах Арбузинського та Доманівського районів – місця, пов'язані з життям і творчістю Марка Кропивницького. Літературні музеї діють у МОУНБ імені О.М.Гмирьова, в МЦБ імені М.Л.Кропивницького, але повноцінний Літературний музей у залах Обласного краєзнавчого музею "Старофлотські казарми" – іще на початку свого творення і створення. Тому наукова робота, популяризація творчості наших видатних земляків – це веління часу. Не можна допустити, аби загинули в огні чи в пилу забуття архіви та книги тих майстрів художнього слова, які відійшли, – Михайла Божаткіна і Леоніда Куліченка, Валер'яна Юр'єва і Валерія Бойченка, Анатолія Ластовецького та Івана Григурка, Юрія Миронова та Леоніда Вороніна, Віктора Подольського, Анатолія Харлановича, Бориса Слободянюка та Івана Царинного, Еміля Январьова...
Саме наш земляк Борис Мозолевський свого часу відкрив усьому людству знамениту скіфську пектораль. Археолог і поет, він залишив по собі видатну спадщину, від якої нам би успадкувати – бодай прижиттєві раритетні книги уславленого земляка. Вельми радує, що ДАМО формує і бібліотеку видатних миколаївців, і раритетні журнали, газети, театральні афіші, афіші літературних вечорів, і ми за століття дізнаємось про те, коли в театрі Монті або Шеффера виступали корифеї українського театру, а коли – поети-футуристи, коли сучасні майстри поезії виходили на сцену, а коли в Яхт-клубі гриміли "Пісні старого яхт-клубу" – нестаріючі пісні нестаріючої, вічної південнобузької ойкумени, великого Степу і вічного Чорного моря!
- Христенко Владимир Николаевич
- кандидат технически наук, доцент, заместитель Главного редактора интернет-журнала
"Николаев литературный"
«Основные направления деятельности по сохранению культурного наследия
николаевских литераторов».
Доклад посвящен анализу основных направлений деятельности различных организаций культурной сферы, органов управления и частных лиц по сохранению культурного наследия николаевских литераторов. Предлагается сосредоточить усилия по пяти основным направлениям деятельности в этой сфере, что, по мнению автора, позволит обеспечить единый комплексный подход к поиску, сохранности и популяризации литературного наследия николаевских литераторов для широкого круга читателей, литературоведов, исследователей творчества.
Уважаемые участники конференции! Важность и актуальность нашей cегодняшней конференции несомненна, поскольку проблема сохранения нашей культуры, литературного наследия замечательных николаевских прозаиков, поэтов и драматургов сегодня назрела как никогда остро. Уходят из жизни наши писатели - земляки-николаевцы, столько сделавшие в литературной сфере для прославления нашего корабельного края. К огромному сожалению, в силу разных причин их литературное наследие, бессистемно хранящееся в домашних архивах, частных коллекциях у родственников и друзей размывается, а иногда и попросту уничтожается, что просто недопустимо в цивилизованном обществе. А в результате, пропадает и частичка нашей общей культурной истории. Именно поэтому у нас- обеспокоенных таким положением дел николаевских литераторов, общественников, энтузиастов библиотечной и архивной сферы, возникла идея проведения настоящей конференции.
Какие же цели мы ставим перед этой научно-практической конференцией? Я намеренно сделал упор на этом, подчёркивая в первую очередь важность научной и практической составляющих этого вопроса. На мой взгляд, успешное решение проблемы сохранения литературного наследия николаевских писателей немыслимо без системного научно-обоснованного подхода одной стороны и доведения её итогов до конкретных практических результатов с другой. Разумеется, в реализации поставленных нами задач должны участвовать не только сами литераторы, работники библиотечной и архивной сфер, но также учёные и сотрудники образовательных учреждений, энтузиасты-общественники и пр. Помимо всего, здесь необходима всемерная поддержка со стороны государства- местных и региональных властей, профильных организаций науки, культуры и образования. Только таким образом мы сможем сохранить для будущих поколений богатейшее культурное наследие выдающихся писателей-николаевцев.
На каких же основных направлениях деятельности мы предлагаем сосредоточить свои усилия в самое ближайшее время для решения этой проблемы? Как мне представляется, необходимо организовать всю эту работу по таким основным направлениям:
1.Инвентаризация всего литературного наследия николаевских литераторов, включая не только написанные ими художественные произведения, но также и литературоведческие материалы, эпистолярное наследие, автографы, фото и видео-материалы, а также личные вещи и воспоминания современников. Итогом такой деятельности будет наиболее полный и объективный реестр материалов, составляющих культурное наследие николаевских литераторов. По всей видимости, это предполагает не только концентрацию наших усилий по поиску литературного наследия в библиотеках и архивах, но также и работу с родственниками самих писателей и правообладателями их трудов.
2. Создание, ведение и постоянное пополнение единой электронной базы информации об объектах литературного наследия и местах их хранения. Это направление нашей работы также предполагает объединение уже имеющихся баз данных в библиотеках и архивах, размещённых на различных информационных сайтах, в частных коллекциях и пр. По видимому, следует заранее подумать о разработке общих принципов составления, ведения и пополнения таких ресурсов- присвоить инвентаризационные номера каждой единице хранения информации, разработать эффективную систему поиска, обсудить и утвердить общие принципы размещения такой информации в открытом доступе, её копирование и пр.
3. Незамедлительная организация деятельности по системной оцифровке и копированию книг, газет и журналов, содержащих материалы культурного наследия николаевских литераторов, а также размещения этих материалов в открытом доступе с учетом решения всех правовых и юридических вопросов.
4. Разработка общих принципов и плана мероприятий по популяризации культурно- исторического наследия николаевских писателей в средствах массовой информации, учебных и научных учреждениях, организациях архивной, культурной и библиотечный сфер и пр. Итогом деятельности в этом направлении должен стать согласованный и утверждённый План мероприятий на ближайшие годы, который бы отражал все наиболее важные события, относящиеся к литературному наследию николаевских писателей. Это могут быть литературные конкурсы и фестивали, литературоведческие исследования и телепередачи, публичные мероприятия по празднованию юбилейных дат писателей, организация встреч литераторов с общественностью Николаевщины и за её пределами и пр.
5. Разработка концепции создания в Николаеве литературного музея, который бы наиболее полно и объективно отражал всё литературное наследие николаевских писателей, за более чем двух вековую историю нашего края. В качестве первоначальной отправной точки при создании такого музея, на мой взгляд, можно было бы использовать имеющийся опыт создания подобных музеев в Киеве, Одессе, Херсоне, многих других городах ближнего и дальнего зарубежья. Несомненно, стоит заранее подумать о полноценный и планомерной системе взаимодействия такого литературного музея с писательскими объединениями Николаевщины, библиотеками, архивными организациями и пр.
Вполне понятно, что системная и успешная работа по всем этим направлениям немыслима без единого координирующего центра, который взял бы на себя все основные функции по организации этой деятельности по сохранению культурного наследия николаевских литераторов. В этой связи предлагается создать Координационный Совет, куда вошли бы наиболее активные и заинтересованные представители писательских Союзов, архивной и библиотечной сфер, работники научной и образовательной отрасли, представители общественности и др. В дальнейшем такой Координационный Совет мог бы разработать план конкретных мероприятий на ближайшие годы и, учитывая, то, что нашу конференцию предлагается проводить на регулярной основе (один раз в два года), отчитаться на следующей подобной конференции в 2017 году о проделанной работе и достигнутых результатах.
На мой взгляд, именно такая комплексная системная работа по всем этим направлениям деятельности позволит наиболее успешно сохранить для наших потомков богатейшее культурное наследие замечательных николаевских прозаиков, поэтов и драматургов. Спасибо за внимание.
- Роскіна Тетяна Iванівна
- директор Науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаїв
«Организация виртуального доступа к литературному наследию николаевских писателей»
В докладе раскрывается значение мемориальной функции библиотек, как основных хранителей литературного наследия. Предлагаются пути организации удаленного доступа к фондам библиотек для содействия сохранению научного и культурного наследия региона путём формирования сводных электронных ресурсов.
Уважаемые участники конференции! Сегодня мы собрались с вами, чтобы привлечь внимание общественности к необходимости принятия неотложных мер по сохранению культурно-исторического наследия выдающихся николаевских поэтов, прозаиков и драматургов на основе всестороннего научно-литературоведческого подхода, а также разработать рекомендации по изучению и популяризации их творчества.
Мы ставим своей целью всесторонне, профессионально и объективно обсудить актуальные проблемы сохранения культурно-исторического наследия выдающихся николаевских литераторов, в том числе: отбор произведений для первоочередного создания архивный копий на различных носителях, и перевода их в электронный вид, что будет способствовать их изучению, сохранению и пополнению фондов в архивных учреждениях, библиотеках и учебных заведениях. Изучение этих литературных достижений позволяет школьникам осознать связь литературы с жизнью, увидеть ту среду, а также факты и явления действительности, которые были основой для создания художественных произведений. Все это способствует формированию патриотизма, развития высокоинтеллектуальной, национально сознательной личности, формированию активной гражданской позиции.
Наша научно-педагогическая библиотека уже начала эту работу, начав с Николаевским областным отделением Национального Союза писателей Украины и неравнодушными гражданами разных стран мира (Канады, России, Израиля и других) международный интернет-журнал «Николаев литературный». Сегодня к его наполнению приобщаются ведущие библиотеки города и области. А материалы размещенные на нем помогают заполнить лакуны краеведческой литературы в фондах школьных библиотек.
Учитывая двухлетний опыт работы Научно-педагогической библиотеки г. Николаева по подготовке материалов для интернет-журнала «Николаев литературный», в качестве приоритетных направлений работы библиотек Николаевщины мы предлагаем выбрать следующие:
- осуществлять поиск, выявление, систематизацию творческого наследия николаевских литераторов, представляющих культурно-историческое наследие и находящихся в библиотеках области с целью создания сводного электронного ресурса;
- обратиться к общественности с просьбой способствовать формированию данного ресурса;
- активизировать работу библиотек по популяризации и широкому использованию культурного наследия николаевских литераторов;
- поскольку на базе интернет-журнала «Николаев литературный» уже работает электронная библиотека николаевских авторов, призываем участников конференции приобщится к ее наполнению;
- считаю, что наша конференция должна обратиться к Николаевскому областному и городскому советам поддержать программу сохранения культурного наследияс соответствующим финансированием;
- мы уже имеем опыт совместного планирования и проведения мероприятий с библиотеками, вузами, союзами писателей по организации мероприятий, посвященным юбилеям наших литераторов. В рамках Николаевской областной библиотечной ассоциации совместно с Николаевским областным институтом последипломного педагогического образования запланирован ряд мероприятий (конференции, семинары, защита дипломов). Так, в 2016 году мы будем отмечать юбилеи земляков Николая Винграновского (НПБ), Олеся Бердника (ОБЮ), Валерия Бойченко (б-ка им.М.Кропивницкого), Спиридона Черкасенко (ОДБ им. В.Лягина), Бориса Мозолевского (б-ка НГУ им. В. Сухомлинского). Считаю, что в целях координации этой деятельности должен быть создан Координационный совет по сохранению культурно-исторического наследия николаевских литераторов. Надеюсь, что нас поддержат Николаевская областная администрация и областной совет, а также Николаевский горсовет.
Уверена, что наша конференция будет способствовать активизации исследований в области литературоведения, архивного и библиотечного дела, ориентированных на популяризацию и повышение общественного интереса к творческому наследию украинских и николаевских литераторов.
Желаю всем успехов в работе!
- Левченко Лариса Леонідівна
- доктор історичних наук, директор Державного архіву Миколаївської області
«Архіви, як інститути національної пам'яті та перспективи їх діяльності щодо збереження
культурно-історичної спадщини (на прикладі Державного архіву Миколаївської області)»
- Чижова Олена Валеріївна
- директор Центрального державного архіву – музею літератури і мистецтв України (Київ)
- «Діалоги з минулим з поглядом у майбутнє»
- Білоусова Лілія Григорівна
- кандидат історичних наук, заступник директора Державного архіву Одеської області (Одеса)
«Літературна спадщина у фондах особового походження Державного архіву Одеської області»
У доповіді подається огляд матеріалів літературної спадщини, які відклалися у Державному архіві Одеської області у фондах особового походження – переважно в архівах письменників, поетів, драматургів, редакторів періодичних видань, колекціонерів і краєзнавців. Розглядаються питання діяльності архіву щодо роботи з фондоутворювачами з формування особистих і сімейних фондів на різних історичних етапах та перспективи цього напрямку в рамках проекту «Народний архів».
- Гудим Ирина Александровна
- директор издательства Ирины Гудым
- «Деятельность издательств города Николаева по сохранению и популяризации
культурного наследия николаевских литераторов».