Литературно-художественный интернет-журнал

 20 августа в Николаевской научно-педагогической библиотеке состоялась встреча общественности с известным писателем-фантастом, нашим земляком, Владимиром Васильевым.

Владимир Васильев лауреат ряда российских и международных литературных премий в области фантастики, среди которых: «Звёздный мост», «Бронзовая улитка», «Аэлита» и многие другие. Автор таких известных романов как «Лик Чёрной Пальмиры», «Прятки на осевой» (в рамках проекта S.T.A.L.K.E.R.), «Дневной дозор» (в соавторстве с Сергеем Лукьяненко) и ряда других книг, в том числе и сборников рассказов.

  21 серпня відзначив своє 60-річчя Дмитро Кремінь – видатний український поет, публіцист, перекладач, лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка. З цієї нагоди редколегія інтернет-журналу "Миколаїв літературний" пiдготувала спеціальний випуск: http://litnik.org/index.php/spetsialnye-vypuski-zhurnala/yuvilej-poeta-dmitra-kreminya, а також взяла участь у ювілейних заходах, що відбулися у приміщенні Миколаївської організації Національної спілки письменників України. 

  Зустрівши своїх друзів, Дмитро Кремінь відзначив, що для нього, уродженця Закарпатця, Миколаївщина вже давно стала рідною. Він тут не тільки робив свої кроки як поет, вчитель і журналіст, але і знайшов вірних друзів, відданих колег, разом із якими сягнув мистецьких висот, здобуваючи нашому краю славу форпосту української культури на півдні України. Поет подякував кожному, хто допомагає митцям, шанує мистецтво, популяризує його за межами країни.

  У своєму вітальному слові голова Миколаївської обласної ради Ігор Дятлов відзначив, що Дмитро Кремінь – у числі тих знакових миколаївців, стараннями якого пробуджувалася інтелігенція, відроджувалася незалежна держава, а з нею – наша культура. Він підкреслив, що завдяки нашому земляку у 1991 році виникла перша в історії краю газета обласної ради «Рідне Прибужжя», а віднедавна почав виходити перший за століття літературний журнал «Соборна вулиця», який набув популярності серед прихильників з усіх куточків. В цьому голову облради підтримали депутати обласної ради Олена Симоненко, Таміла Бугаєнко, які так само були на святі.

Д.Кремiнь, голова Миколаївської обласної Ради І. Дятлов, та депутати обласної РадиТ. Кремiнь i Т. Бугаєнко

Начальник управління культури ОДА Світлана Гладун, начальник управління культури міськвиконкому Лілія Заворотня, які завітали разом із композитором, заслуженим діячем мистецтв України Тетяною Яровою, підкреслили, що на творчому рахунку Дмитра Кременя – близько 300 популярних естрадних пісень, написаних у співпраці із Тетяною Андріївною. Зокрема, завдяки їм вийшло декілька пісенників, а також аудіоальбомів, наприклад, «День і ніч». Крім того, він – у числі авторів гімну міста Миколаєва, слова якого прославляють корабельний край на віки.

привітання Д. Кременю від обласного Управління культури

Відомий художник, лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка Михайло Озерний, який прийшов разом із Юрієм Гуменним, передаючи вітання від миколаївської організації Національної спілки художників України, нагадав присутнім, що співпраця творчих спілок – запорука культурного розвитку краю. А професор, директор МФ Київського національного університету культури і мистецтв Олександр Іванов, наголосив, що Дмитро Кремінь – автор чудової «поеми життя», в якій переплелися найкращі сторінки історії, науки, культури, водночас – нерозгадана лінія долі кожного миколаївця. Відомий вчений-краєзнавець Євген Горбуров визнав, що постать ювіляра – знакова для корабельного краю: «Таких, як він, треба шанувати за життя, всіляко підтримувати, щоб слава про Миколаївщину лунала на віки».

Генеральний директор Миколаївської облдержтелерадіокомпанії Олександр Митрофанов, жартуючи, висловив думку, що Дмитро Кремінь – один із найкращих його позаштатних співробітників. Він це пояснив тим, що на його ліриці побудовані десятки фільмів про область, а за його сценарієм «Білі хмари на тлі золотому» знято фільм про земляка, Шевченківського лауреата Олександра Сизоненка, який виборов у 2004 році гран-прі на Міжнародному фестивалі телерадіопрограм «Калинові острови». Його заступник і давній друг ювіляра Олександр Топчій, а також уславлений режисер Віктор Завізіон, зірка екрану Інга Хоржевська нагадали назви багатьох стрічок за мотивами творів Дмитра Кременя, які вже стали «золотим фондом» української тележурналістики. Зокрема, в числі найновіших – фільм про рідне село поета, змонтований напередодні свята.

Д. Кремiнь, О. Топчiй, О. Митрофанов

Відомий вчений, голова Миколаївського земляцтва у Москві Володимир Христенко, який об’єднав довкола себе уродженців нашого краю, підтвердив, що Дмитра Кременя і знають, і читають, і шанують на всіх континентах. Про це свідчить статистика інтернет-видання «Литературный Николаев», а також сила-силенна відгуків, теплих листів від миколаївців. Він передав вітання від уславлених адміралів та генералів, художників та скульпторів, учених та співаків, які побажали ювілярові найкращої долі.

Т. Даниленко, В. Христенко, Д. Кремiнь

Лунало немало добрих слів на адресу ювіляра від письменників. Поет, головний редактор газети «Вечерний Николаев» Володимир Пучков пригадував, як вони познайомилися, перекладали вірші, а в 2007 році видали книгу-трилінгва «Два береги», яка обійшла сотні презентацій від Америки до Далекого Сходу. Поет, голова відділення Спілки письменників Росії В’ячеслав Качурін подарував ювілярові пісню, письменник-фантаст Володимир Васильєв – свою нову книгу, голова відділення Фонду культури Леонід Ржепецький прочитав присвяту, а поет Аркадій Суров назвав Дмитра Кременя знаковою фігурою в літературному житті держави, порівнявши його із корабельною скульптурою на вістрі української духовності. Дитяча письменниця Людмила Чижова назвала ювіляра «хресним» у літературі.

Теплом відзначені слова директора Науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва Тетяни Роскіної, яка подякувала Дмитру Кременю за співпрацю з читачами. Зокрема, тільки 2013 року проведено кілька епохальних подій на вшанування Миколи Аркаса, Миколи Вінграновського, Андрія Антонюка, а також Всесвітній день поезії, які зібрали шанувальників нашої культури з усієї області. Директор Першої української гімназії імені Миколи Аркаса Сергій Бережний зауважив виключну роль ювіляра та його лірики у формуванні молодого покоління. 

Професор, доктор педагогічних наук Ілля Стариков дякував Дмитру Кременю за співпрацю: завдяки творчій підтримці десятки новел вченого перекладені українською, а також опубліковані у кращих часописах. Професор, доктор педагогічних наук Володимир Гладишев наголосив, що на початку 1980-х років він відвідував обласну літературну студію «Джерела», яку очолював Дмитро Кремінь. Саме там він навчився майстерності слова, отримав перші уроки літературної творчості. Доцент Леонід Дудюк не забув сказати, що з Дмитром Дмитровичем він працював на кафедрі української літератури Миколаївського педінституту на початку 1980-х, а в 1990-ті навчав його сина – студента філологічного факультету.

В. Качурiн, Д. Кремiнь, М. Кравченко, В. Пучков 

Народний артист України, директор Миколаївського академічного театру драми та музичної комедії Микола Берсон, який прийшов вітати ювіляра із головний режисером, заслуженим діячем мистецтв України Олегом Ігнатьєвим, пригадав слова Дмитра Кременя, сказані 1997 року. Тоді, відзначаючи 70-ліття театру, поет побажав трупі статус академічного. «Тоді в це мало, хто вірив, але слова земляка стали для нас творчим завданням, яке ми досягли вже на початку 2000-х». Заслужений артист України, депутат облради і директор Миколаївського академічного російського драматичного театру Микола Кравченко визнав, що ключову роль у житті поета відіграла його муза – дружина і супутниця Ольга. З цієї нагоди артист написав їй свій вірш-присвяту.

Журналіст Тетяна Даниленко згадувала, що вони разом із Дмитром Кременем, Олександром Кремком, Миколою Барановим на початку 1990-х робили перші випуски «Рідного Прибужжя». «Це були незабутні часи, коли ми, молоді та юні, були в постійному діалозі із нашими читачами, формували імідж краю, розповідали про його визначних людей, уславлені господарства з гордістю. Але де б я не була у відрядженнях, мене всюди зустрічали, як куму поета Дмитра Кременя, а це означало, що всі двері для мене відчинені».

На адресу ювіляра Дмитра Кременя надійшли сотні привітань, теплих поздоровлень, а також вітальні телеграми від письменницьких організацій, закладів культури, освіти, науки, охорони здоров’я, друзів та колег з усього світу.

       З роси і води Вам, дорогий Дмитре Дмитровичу! 

 15 августа в Николаевской научно-педагогической библиотеке состоялось торжественное заседание и встреча редколлегии международного интернет-журнала "Николаев литературный" с читателями и общественностью Николаевщины.

 Увидел свет очередной выпуск регионального литературно-художественного журнала «Соборная улица». Журнал был учрежден в июне прошлого года при участии трех писательских организаций Николаевской области. Весь тираж издания, финансируемого по областной программе поддержки национального книгоиздания, поступает в фонды общественных библиотек.

Под рубрикой «Бугская ойкумена» в журнале печатаются статьи эколога и экономиста А. Иванова «Черноморская кладовая», культуролога А. Михайлика «Сохраним ли уникальную природу Кинбурна?», археолога В.Никитина – «Курганы степей наших», адресованные тем, кому небезразлична история Прибужья, судьба его природных богатств, культурного наследия.
Два знаковых литературных события отмечает издание: 160-летие подвижника украинской культуры Николая Аркаса и 100-летие со дня рождения поэта Марка Лисянского. Этим юбилейным датам посвящены очерки С. Пискурева, В. Гладышева, Т. Березовской, Т. Серебряковой. Поэтическое и прозаическое творчество николаевцев разных поколений представляют Э. Январев и В. Юрьев, живущая в Канаде С. Ищенко, Н. Машкин, А. Иванов, Ю. Гельман, О. Славна.

   Журнал публикует большую подборку стихотворений Михаила Бузника, в свое время их появление приветствовали А. Вознесенский и Л. Вышеславский, В. Мартынов и Э. Межелайтис. Произведения земляка переведены на китайский, немецкий, французский, английский и другие языки, включены в антологические сборники русской поэзии. На страницах «Соборной улицы» печатаются строки благодарной памяти, посвященные матери и отцу поэта – В.М. Бузнику, бывшему ректору Николаевского кораблестроительного института (1965-1968), академику АН Украины.

   Редакция провела своеобразный круглый стол на тему «Общественная библиотека сегодня и завтра». Актуальную проблему обсуждают библиотековеды, школьные и вузовские педагоги К. Картузов, И. Черкесова, З. Шаталова, А. Пронкевич. Под рубрикой «Архив» публикуются два рассказа И. Бабеля - «Соль» и «Сказка про бабу». Тексты широко известных произведений классика литературы советской поры заимствованы из литературного ежемесячника «Бурав», выходившего в Николаеве в середине 20-х годов. Прижизненные редакции рассказов И.Бабеля существенно отличаются от их современных изданий.

   Уже по сложившейся традиции журнал знакомит с творчеством николаевских мастеров изобразительного искусства: на этот раз - отца и сына Булавицких, живописца Д. Молдованова. Третий выпуск регионального литературно-художественного журнала «Соборная улица» может стать хорошим чтением и для литературных гурманов, и начинающих ценителей художественного слова.

Евгений Мирошниченко

11 июля 2013 годав Центральной библиотеке им. Кропивницкого состоялся литературно-музыкальный вечер «Мелодия крылатой рифмы» с участием поэтессы, прозаика Ларисы Ратич и поэтессы, композитора Анны Олейниковой, творчество которых хорошо известно и популярно в Николаеве и за рубежом. В программе вечера прозвучали уже известные и полюбившиеся многим проза, стихи и песни, а также новые произведения авторов, вошедшие в аудиоальбом совместных песен «Звездопад» (2013 г.) и неопубликованные стихи Ларисы Ратич.

поэтесса Лариса Ратич

композитор Анна Олейникова

       Дорогі друзі!

Через те, що наші обласні газети мають скромні наклади, надсилаю Вам найновішу поетичну добірку батька, опубліковану в "Українському Півдні".

Якщо є бажання тримати газетний формат, рекомендую шукати ще й таке:
четвергову "Літературну Україну" або вчорашню "Южную правду" (там ці вірші опубліковані також).

http://mnru.mk.ua/viewstory.php?sid=86301
http://mnru.mk.ua/viewstory.php?sid=86323

З повагою -

Тарас Кремінь

 До річниці від дня народження земляка, народного художника України, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка Андрія АНТОНЮКА (1941-2013) готується до друку книга спогадів «Боже поле Андрія Антонюка». 

Там будуть вміщені, крім іншого, унікальні фотографії, наведені цікаві факти, уточнені біографічні дані.

Упорядник – кандидат філологічних наук Тарас Кремінь.

Орієнтовна дата виходу книги – жовтень 2013 року.

З огляду на стислі терміни просимо Вас до 1 серпня 2013 року підготувати текст спогадів (3-10 стор.), які повинні відтворити саме ваші стосунки з художником. По можливості, просимо відібрати рідкісні фотографії, копії маловідомих документів, програми виставок, дарчі автографи, вирізки статей, які стосуються життя і творчості Андрія Антонюка. Крім того, тут неодмінно будуть поетичні, прозові твори, присвячені видатному майстру.

Надсилайте матеріали за адресою: Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в вашем браузере должен быть включен Javascript.

Якщо у Вас виникнуть запитання, телефонуйте: (050) 493-76-68, (093) 14-997-14 – Тарас Кремінь.

 На очередном заседании приёмной комиссии Союза писателей России, состоявшемся в Москве 30 мая 2013 года единогласным решением в члены Союза писателей России был принят наш земляк, почётный гражданин города Николаева, председатель городского Совета ветеранов генерал Иван Фёдорович Лютиков - автор нескольких книг прозы и стихов.

 Редколлегия журнала "Николаев литературный" от всей души поздравляет Ивана Фёдоровича с избранием в члены Союза писателей России и желает ему дальнейших творческих успехов!

 Один из основателей и наиболее активных членов редколлегии нашего интернет- журнала "Николаев литературный" известный николаевский писатель, журналист и кораблестроитель Валерий Васильевич Бабич теперь представлен и в Википедии- свободной международной энциклопедии, созданной в сети интернет. Адрес его персональной страницы - http://ru.wikipedia.org/wiki/Бабич,_Валерий_Васильевич. 

 Валерий Бабич известен широкому кругу читателей, как автор замечательных книг "Наши авианосцы на стапелях и в дальних походах" — Николаев: Атолл, 2003., "Город Святого Николая и его авианосцы" — Николаев: Атолл, 2009., "Журналисты города святого Николая. История и судьбы" — Николаев: Возможности Киммерии, 2011., "Журналист Татьяна Трескунова" — Симферополь: Таврия, 2002.,"Владимир Костенко" — Николаев: Издательство Ирины Гудым, 2009.

Он Член Национального союза журналистов Украины (2002), Союза писателей России (2008), лауреат николаевского областного конкурса СМИ «ПроМедиа» (2002), премий «Золотое перо» (2006) и имени Н. Н. Аркаса (2012).

  Редколлегия журнала "Николаев литературный" поздравляет Валерия Васильевича с этой высокой оценкой и международным признанием его работ и желает ему дальнейших творческих успехов!

 Писатель-документалист Валерий Цыганов представил свою очередную, третью книгу, посвященную героическому пути 384-го отдельного Николаевского батальона морской пехоты в годы Великой отечественной войны. Презентация труда, получившего название «Морская, полосатая, идет пехота в бой» и вышедшего в Николаевском издательстве Ирины Гудым прошла в музее судостроения и флота.

Строки из песни «Тельняшечка» в качестве названия для своей книги «Морская, полосатая, идет пехота в бой» Валерий Цыганов выбрал не случайно. Ведь посвящена монография подвигам 384-го отдельного Николаевского батальона морской пехоты во время Великой Отечественной войны, самым громким из которых стал десант Константина Ольшанского.

В новой книге представлены подробные биографии и семейные фотографии всех десантников, которые за свой подвиг были удостоены звания Героя Советского Союза. Чтобы собрать информацию, говорит Валерий Цыганов, пришлось поработать с огромным массивом архивных материалов.
В книге, резюмирует офицер в отставке, ничего не придумано: все основано на документах и воспоминаниях родственников участников батальона. Это подтверждает и гостья презентации - дочь героя советского Павла Куприянова Валерия Трощенко. Книга, в которой рассказывается и об ее отце, говорит женщина – для нее очень дорога.

Уникальна книга и тем, что впервые читатели могут не только узнать полные биографии всех десантников, рассмотреть их семейные фотографии, но и изучить наградные листы героев-черноморцев.
Собирать материалы о 384-м батальоне Валерий Цыганов начал почти полвека назад, когда узнал, что там во время войны служил его отец. За эти годы автор пешком прошел весь боевой путь батальона, записал рассказы очевидцев. Объем собранных данных поражает: из 1300-та морских пехотинцев, которые в годы войны прошли через 384-й батальон, у Валерия Цыганова есть информация о 910-и. Он хорошо знаком с семьей Константина Ольшанского, имеет его детские фотографии, копию диплома, водительского удостоверения, денежного аттестата. Несмотря на это, сам Валерий Цыганов историком себя не считает.

«Морская, полосатая, идет пехота в бой» – это третья книга Валерия Цыганова о 384-м батальоне. Но к публикации уже готова четвертая.

Материал Телекомпании "Сатурн"