Форма входа

Статистика посещений сайта
Яндекс.Метрика

Прес-реліз до презентації книжки лірики та ігрової поезії Анатолія Качана «За нашим садом грає море»

   Прес-реліз до презентації книжки лірики та ігрової поезії Анатолія Качана «За нашим садом грає море». А. Качан: худож. К. Лавро. – К.: Веселка, 2016.- 96 с.: іл.

Ця багатокольорова книжка з ілюстраціями Шевченківського лауреата Костя Лавра поповнила фонди публічних бібліотек України (5 тис. прим.). Вона стала знаковою віхою на творчій дорозі письменника, бо підсумовує багаторічні пошуки свого художнього світу, що найповніше виявився у творах мариністично-степової тематики, а також в ігровій поезії та етнопоезії. Як пише в післямові до цього видання професор-літературознавець Григорій Клочек, «Анатолій Качан – представник нового лірико-психологічного напряму в сучасній українській поезії для юних читачів. Письменник створив свій виразний художній світ, в якому зустрічаються хвилі моря і степу,постає образ Саду як взірець порозуміння між людиною і природою. Звернене до наших почуттів і душі, заряджене сонячною енергією півдня України, слово поета-мариніста здатне викликати зримі картини та хвилюючіобрази як у юного, так і в дорослого читача».

Характерними ознаками цього своєрідного напряму дослідники називають чистоту і свіжість сприймання світу крізь призму дитячого яснобачення; прагнення відкрити поезію в самій природі, відобразити красу і таїну навколишнього світу прозорими та виразними художніми засобами; присутність утворахвнутрішнього змістута «українського світу».Заснована на ясному образотворенні та свободі самовираження,багата на творчі пошуки й художні відкриття, така «поезія на виріст» має широкий віковий діапазоні покликана заповнити нішу між дуже дитячоюі дуже дорослою поезією.Як зазначено в однійіз рецензій,кращі твори цього поетичного напряму засвідчують, що «немає лірики «дитячої»,є особлива лірика, зрозуміла й дитині» (Л.Ходанич).

Всі ці ознакипритаманнізрілому періоду творчості Анатолія Качана, а найповніше проявлені в багатовекторній книжці лірики та ігрової поезії «За нашим садом грає море», значення якої можна окреслити таким чином.

1. Поезія А. Качана є у повному розумінні еталонною для сучасної української літератури для юних читачів. Головна ознака цієї еталонності – справжня, істинна художність, що ґрунтується на створенні принципово нового і, головне, притягального художнього світу, перебування в якому буквально заряджає юного читача (та й дорослого – як це не раз відзначалося рецензентами) естетичними враженнями та високими смислами, серед яких виділяється естетизований смисл любові до рідної землі, її неповторності та краси. При цьому особливу роль відіграють антропоморфний образ Саду як вияв гармонії між людиною і природою, а також мариністика, яка приваблює юного читача романтичним духом, викликає почуття гордості за приналежність нашої країни до морських держав.Сьогодні ця дефіцитна тематика стала ще й актуальною у зв’язку із загрозою для України втратити виходи до моря. І тому дуже важливо, що поезія моря і степу, відзначена літературно-мистецькою премією«Джури» – «за створення високохудожнього образу українського Причорномор’я» та Корнійчуковською премією (м. Одеса), набула у творчості Анатолія Качана чи не найвищого в сучасній українській літературі вияву,

2. Якщо піднятися до розуміння геніальної педагогічної формули Василя Сухомлинського, що «поетичне слово є еліксиром для мозку дитини», то поезія автора книжки «За нашим садом грає море» є якраз тим матеріалом, на прикладі якого можна демонструвати дієвість цієї формули. Завдяки особливій, складній і водночас придатній для декодування дитячою свідомістю конструкції, поетичний образ Анатолія Качана потужно активізує дитячу уяву, розвиває її асоціативність і водночас приносить радість відкриття у звичайному явищі незвіданого, звучить як противага буденному,стереотипномута віртуальному сприйняттю світу.

3. Анатолій Качан, звернувшись до фольклорних джерел, фактично підняв у нашій літературі на новий рівень ігрову поезію та етнопоезію, які відкривають іще одну грань безмежних можливостей українського Слова, залучають юних читачів до невимушеної співтворчості.

Національне видавництво дитячої літератури «Веселка»

Add a comment

Вiра Марущак - Голова Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України

  В Миколаївській обласній організації Національної спілки письменників України пройшли звітно-виборні збори, на яких зі звітом про роботу обласної організації виступив її голова Дмитро Кремінь, відомий поет, лауреат Шевченківської премії. Протягом семи років,трьох і чотирьох літ його каденцій, письменницька організація поповнилася наполовину зрілими і  молодими літературними талантами.Проводилися книжкові фестивалі, презентації книжок місцевих авторів, творчі вечори, був заснований і виходив літературно-художній  журнал "Соборна вулиця", було організовано чимало інших цікавих заходів.                   

 Дмитро Дмитрович подякував усім колегам, однодумцям за плідну співпрацю та допомогу в реалізації творчих задумів і побажав нових злетів колегам у майбутньому.

У зборах взяли участь Голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський та начальник управління культури, національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації Михайло Димитров.

Цього ж дня члени миколаївської письменницької спілки обирали  нового голову  своєї організації. При одностайній підтримці колег нею стала Віра Марущак, яка представила колегам свою програму подальшої діяльності МОО НСПУ.

Бажаємо плідної роботи Вірі Іванівні та новому складу правління.

 ПРЕС-ЦЕНТР Миколаївської ОО НСПУ

*   *   *

Add a comment

Презентация новой книги николаевского историка В.В. Щукина "Николаевский адмиралтейский собор"

Вечер 19 января – праздника Крещения Господня был отмечен в Николаевской Центральной городской библиотеке им. М. Кропивницкого презентацией книги историка-краеведа, кандидата исторических наук Владимира Щукина «Николаевский Адмиралтейский собор. Очерк истории», которая издана в 2017 г. издательством Ирины Гудым при меценатской помощи Николаевского глиноземного завода. Несмотря на промозглую слякотную погоду, уютный зал библиотеки был полон. Публика была разновозрастной. В числе присутствовавших были студенты, преподаватели, представители творческой и научной интеллигенции, краеведы, читатели библиотеки.

Особое праздничное настроение создали учащиеся Николаевского колледжа культуры и искусств, которые начали вечер традиционными колядками и щедривками.

В начале вечера выступила издатель Ирина Александровна Гудым, она напомнила, это далеко не первая книга по истории Николаевщины, созданная этим автором. Она рассказала и о том каким долгим и нелегким был путь к появлению на свет этой книги. Из-за отсутствия финансирования ей пришлось ждать издания около 7 лет. При этом неоднократно давались обещания частично профинансировать издание из средств областного бюджета, но дальше обещаний дело так и не пошло. Только помощь и участие Центра социальных программ Николаевского глиноземного завода позволили решить проблему.

И. А. Гудым предложила поддержать инициативу по выдвижению кандидатуры Владимира Владимировича Щукина на присвоение почетного звания «Горожанин года» за 2017 год.

Книга представляет собой серьезное научное исследование об истории одного из первых православных храмов, который располагался в самом центре города и на протяжении 142 лет был архитектурным символом г. Николаева. Кроме того, 90 лет он был главным храмом Черноморского флота.

Любопытно, что Адмиралтейский собор и город Николаев были заложены одновременно – в 1789 году. В книге уделено внимание истории его сооружения. Освещается деятельность военного духовенства, служившего в этом храме. Впервые вводятся в научный оборот ряд исторических документов, связанных с историей храма, города и флота.

История храма завершилась в 1929 г., когда он был закрыт, но еще почти 17 лет в этом здании располагались экспозиции Николаевского историко-археологического музея. В 1936 г. здание храма было разрушено. Город безвозвратно утратил один из своих главных символов. Сегодня на этом месте расположен мемориал, посвященный воинам десанта К. Ольшанского. Погибшим при освобождении Николаева в 1944 г. Хотя бы частично память о храме восстановлена тем, что центральной площади Николаева и его главной улице возвращены их исторические названия – Соборные.

Автор стремился к тому, чтобы изложение материала было одинаково доступно как исследователям, так и обычным неискушенным читателям. Большая часть тиража уже поступила в городские, вузовские и школьные библиотеки города.

Презентация проходила в теплой доброжелательной атмосфере в форме беседы и диалога. Время от времени поступали вопросы из зала, а среди присутствующих возникали дискуссии.

 

Несмотря на то, что книга издана совсем недавно в городе ее заметили и заинтересовались. На телеканале «Николаев» по материалам книги создан фильм, фрагменты которого демонстрировались в ходе презентации. (Фильм можно найти в Ютубе - http://www.youtube.com/watch?v=w1jhgS3isUg)

В ходе мероприятия прозвучало предложение о создании памятного знака, посвященного Николаевскому Адмиралтейскому собору.

В конце презентации автор преподнес небольшой сюрприз, всем присутствующим предложено разыграть несколько книг, которые достались тем, кто лучше других смог выполнить непростые задания и ответил на вопросы, связанные с историей храма и города.

*   *   *

Add a comment

7 января 1853 года в Николаеве родился известный украинский писатель Николай Николаевич Аркас

  7 января 1853 года в Николаеве родился известный украинский писатель, композитор, драматург и общественный деятель Николай Николаевич Аркас (1853–1909) – историк, автор оперы «Катерина», которая стала первой украинской лирической народно-бытовой оперой. «Катерина» с большим успехом была поставлена труппой М. Кропивницкого в Москве в 1899 г., а впоследствии – в Минске, Вильнюсе, Киеве.

Много времени Н.Н. Аркас отдавал культурно-общественной работе. Он стал основателем и председателем общества «Просвiта» в Николаеве, на собственные средства открыл народную школу с обучением на украинском языке.  В 1908 году в Санкт-Петербурге под редакцией украинского литератора В. Доманицкого был издан фундаментальный труд Н. Н. Аркаса «История Украины-Руси».

Николай Николаевич Аркас с семьёй – супругой Ольгой Ивановной, дочерью Оксаной и сыновьями Петром и Николаем (стоит справа).   г. Николаев, конец 1880 г.

 

 Н. Н. Аркас среди самодеятельных актеров общества "Просвіта" г. Николаева. Фото 1900-х г.

Другие фото о жизни и творчестве Н.Н. Аркаса см. в рубрике "Фотоархив" интернете-журнала "Николаев литературный"  ссылка

Add a comment

24 декабря 2017 года в Николаеве прошёл творческий вечер поэта Ларисы Матвеевой

  24 декабря 2017 г. в николаевском художественном музее им. В.В. Верещагина состоялся вечер поэзии Ларисы Матвеевой - известного николаевского поэта, прозаика и драматурга, автора нескольких поэтических сборников: «Мотив судьбы» (1994), «Осколки» (1996), «Полнолуние» (2000), «Душа» (2016); драматической поэмы «Светлейший» (1996) и повести «Непозволительная роскошь» (2002). Также она является автором слов многих известных и любимых николаевцами песен на музыку Е. Долгова, А. Нежигая и др.

  Поэт Лариса Матвеева член Национального Союза писателей Украины, Союза писателей России, а также член редколлегии интернет-журнала "Николаев-литературный".

По материалам сайта http://homerandatlantis.com/?p=5492

Add a comment

24 грудня 1981 року в Миколаєві народилася відома поетеса Наталiя Олександрівна Білецька

  24 грудня 1981 року в Миколаєві народилася відома поетеса Наталiя Олександрівна Білецька - член Спілки письменників України з 2003 року, автор збірок поезій: «З літопису ліманської зорі», «Друга рiкаі» - переможець міжнародного літературного конкурсу "Гранослов". Вона закінчила філологічний факультет Миколаївського державного університету ім. В. О. Сухомлинського, а тепер - аспірантка Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ.

  Сторінка Н.О. Бiлецької на сайті iнтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

  Фотоархів Н.О. Бiлецької на сайті iнтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

Add a comment

24 грудня 1876 р. в с. Новий Буг (нині Миколаївська обл.) народився відомий український поет Спиридон Феодосійович Черкасенко (1876-1940)

  24 грудня 1876 року в с. Новий Буг (нині Миколаївська область) народився відомий український поет, прозаїк, драматург і педагог Спиридон Феодосійович Черкасенко (1876-1940).  Пiсля того, як вiн закінчив двокласну школу, а потім Новобузьку вчительську семінарію, з 1895 року поет працював вчителем. Вiн автор поетичних збірок «Хвилини» (1909), «До верховин» (1920); збірок оповідань «Маленький горбань та інші оповідання» (1912), «На шахті» (1909), «Вони перемогли» (1917), «У шахтарів. Як живуть і працюють на шахтах» (1919); роману «Пригоди молодого лицаря» (1937); драматичних творів «Хуртовина» (1908), «Казка старого млина» (1913), «Про що тирса шелестіла…» (1918), «Ціна крові» (1931), «Северин Наливайко» (1934).

Помер поет у Празі 7 лютого 1940 року, його поховали на Ольшанах, передмісті Праги.

  Сторінка С.Ф. Черкасенка на сайті iнтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

  Фотоархів С.Ф. Черкасенка на сайті iнтернет-журналу "Николаев литературный"  посилання

 

   

Книги С.Ф. Черкасенка

 

 Пiсня "Ой, чого ти, дубе" (слова Спиридона Черкасенка, музика Кирила Стеценка). Виконує Микола Ворвульов

 

Add a comment

15 сентября 1930 года родился известный николаевский журналист Юрий Николаевич Агеев

 15 сентября 1930 года в Николаеве родился известный николаевский журналист Юрий Николаевич Агеев – один из старейших журналистов газеты «Пiвденна правда», в которой он трудился начиная с 1958 года. В 1990-х годах по его предложению в Николаеве была учреждена областная культурологическая премия имени Н. Н. Аркаса.

Редколлегия интернет-журнала «Николаев литературный» искренне желает Вам, уважаемый Юрий Николаевич, здоровья, оптимизма и активного долголетия!

Add a comment

Вышла в свет новая книга поэта Александра Павлова "Наш город Подольск".

 Вышла в свет новая книга поэта Александра Павлова "Наш город Подольск". Презентация книги Александра Валентиновича проходила на "Фестивале хороших книг" 12 июня 2017 года в Пушкинском сквере подмосковного города Подольска, где многие годы жил и работал поэт.

 

 

 

 

 

*   *   *

Add a comment

Земля осиротела... Сорок дней нет с нами нашей Татьяны Ивановны

    Земля осиротіла, а  з нею осиротіли і ми, всі, хто знав інтелігентну, доброзичливу, толерантну, сумлінну Тетяну Іванівну Роскіну.

  Минуло 40 днів, як не стало директора науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва. Саме у її стінах зібралися її колеги, педагоги, письменники, творча інтелігенція міста для того, щоб сказати слово про свого друга. Спогади розпочалися з перегляду відео де Тетяна Іванівна даючи інтерв’ю місцевому телебаченню,з притаманній для неї спокійній врівноваженій манері, говорила зі своїм глядачем про загальнолюдські та бібліотечні проблеми.

  Заступник керiвника управління освіти облдержадміністрації Олена Олександрівна Удовиченко підкреслила, що Тетяна Іванівна була символом відданості керівника освітянського закладу,називала себе «освітянкою». Вона зуміла створити міцний, працьовитий колектив разом з яким проводила конференції, презентації, вечори, зустрічі.  Все робила це з неймовірною легкістю і харизмою. Разом з освітянами вирішувала нагальні питання.

   40 років пов’язувало Тетяну Іванівну Роскіну з колегою Тетяною Василівною Твердою, яка наголосила, що Бог дав Тетяні Іванівні талант прекрасного організатора. Вона об’єднувала навколо себе громаду для культурно-просвітницької діяльності. Вона жила своєю улюбленою професією, організовувала наукові конференції міського, обласного та всеукраїнського рівня не раз обиралася членом УБА та очолювала Миколаївську бібліотечну асоціацію. Коли подружжя Роскіних від’їжджало до Ізраїлю Тетяна Іванівна на прощання своїй колезі сказала слова, які неможливо забути «Дякую тобі за наші стосунки».

 

 

   Від імені педагогів спогадами поділилися Олена Миколаївна Пехота, Валентина Іванівна Мітіна, Сергій Васильович Бережний, Леонід Андрійович Ржепецький. Всі вони були переповнені почуттям вдячності Тетяні Іванівні за те, що вона доклала багато зусиль до того, щоб бібліотека стала духовним центром міста, де могли зустрітися педагоги, культурні діячі, науковці. Тут ділилися досвідом, відзначали знаменні дати, проводили тренінги.

    Письменники Надія Щедрова, В’ячеслав Качурін, Віра Марущак, Леонід Шифрін згадували ті літературні вечори, які проводилися в бібліотеці завдяки підтримці і любові Тетяни Іванівни до творчого слова. Вона була заступником редактора міжнародного літературного сайту «Миколаїв літературний», який читають у більш ніж 120 країнах світу.  Не зважаючи ні на що,підтримувала зв’язки із земляцтвом у Москві, яке очолює миколаївець Володимир Христенко. Започаткувала вечори пам’яті Володимира Висоцького.

    Видавець Ірина Гудим та художник-графік, заслужений діяч мистецтв України Інна Черкесова, співак і композитор Євген Долгов підкреслювали, що ця жінка завжди випромінювала любов до життя, була шляхетною і толерантною, мудрою і привабливою, не мала багато статків, зате мала багато друзів, була для них справжнім порадником і підтримкою.

   Про чисто людські якості говорила журналіст Людмила Фуга, якій Тетяна Іванівна допомогла у вирішенні особистої справи. Філософський вірш свого тата письменника Михайла Ковалевського прочитала донька Юлія. Саме він відображав почуття присутніх у рядках якого сум за втраченою людиною і подяка за пройдений земний шлях.

    З великим хвилюванням згадували свого керівника члени колективу з яким Тетяна Іванівна 30 років щодня ділила  радість і сум.Це є родина у якій живуть взаєморозуміння, доброзичливість, висока духовність. У Тетяни Іванівни були свої погляди і переконання на все, і коли їй, пропонували побудувати кар’єру партійного керівника,навiть, викликали до обкому партії і запропонували відмовитись від заміжжя. Її коханий був євреєм. Твердість характеру молода жінка виявила і тут у вирішенні цього питання. Вона вийшла заміж за любого чоловіка і вони стали взірцем любові, поваги, щасливого сімейного життя. Стали і батьками, і бабусею з дідусем.Про це свідчив відеоролик, який створили колеги. На світлинах ми бачили щасливі моменти життя Тетяни Іванівни.

   Часто можна було почути: ідемо до Роскіноїі було зрозуміло - до науково-педагогічної бібліотеки. Тому присутні на вечорі пам’яті позитивно поставилися до ініціативи колективу про присвоєння бібліотеці її імені.   

   Справу Тетяни Іванівни буде продовжувати колектив, який націлений йти фарватером, означеним Тетяною Роскіною, яка дивилася на світ серцем. Серцем його  сприймала і залишиться у серці кожного хто її знав.

Світла пам’ять вам, Тетяно Іванівно!

Вiра Марущак           

*   *   *

 

Add a comment

Сертификат из Китая. Международное признание творчества Дмитра Креминя

  Из города Чэнду, административного центра провинции Сычуань, расположенной на юге центральной части Китая, где возделывают зеленый, желтый чай и обитают панды, в адрес руководителя Николаевской организации Национального союза писателей Украины, известного украинского поэта Дмитрия Креминя пришло письмо.

«Я, Ян Zongze, китайский поэт и переводчик, по рекомендации господина Чжан Чжи, президента международной литературной организации и главного редактора многоязычного журнала «Мир поэта», а также заместителя председателя Китайской ассоциации писателей господина Jidi Majia приглашаю вас принять участие в первом Чэнду Ду Фу - Международной неделе поэзии… Мы берем на себя заботу о Вашем перелете в Китай и организацию проживания в Чэнду. Ян Zongze, член оргкомитета Чэнду Ду Фу».

Заметим, что Ду Фу весьма почитаемый в Китае, выдающийся поэт династии Тан. Приглашение нашего земляка на интернациональный поэтический форум - свидетельство международного признания его творчества. Переводы произведений Д.Д.Креминя, лауреата Шевченковской премии, существуют на русском, английском, китайском и многих других языках. Из-за состояния здоровья Д.Д.Креминь не смог участвовать в форуме. На днях он получил еще одно письмо такого содержания. «Имею честь сообщить, что 8 января 2017 года в результате голосования членов Международного исполнительного комитета IPTRS Вы признаны лучшим интернациональным поэтом 2016 года. Др.: Артур Чжан, президент IPTRG». От души поздравляем Дмитрия Дмитриевича.

Е. Мирошниченко.

Add a comment

Презентацiя книжок поета Олександра Кучеренка в гімназії ім. М. Аркаса

В Першій українській гімназії ім. М. Аркаса на уроці журналістики відбулася зустріч учнів з молодим поетом, членом Національної спілки письменників України з Южноукраїнська Олександром Кучеренком (псевдонім - Сашко Обрій).Він є лауреатом Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка.

Молодий атомник є автором двох поетичних збірок - «Абетка юності» яка вийшла в 2015 році, під назвою «Ідея» вийшла друга збірка віршів у 2016 році. Саме їх Олександр презентував своїм юним читачам.

Талант молодого автора формувався під впливом таких письменників як Володимир Маяковський та Василь Симоненко. Із сучасних поетів виділив Оксану Забужко з якою зустрічався нещодавно.

Сашко Обрій на зустрічі з старшокласниками декламував власні вірші «Мегаполіси», «Трилер», «Море» під мелодії, які спеціально написані для поезій. Виконував пісні під гітару - «Вітряк» гурту «Тінь Сонця», «У цьому полі синьому, як льон» на слова Василя Стуса. Також, поет виконав власну пісню під назвою «Україна мрій».

Сашко відповідав на запитання гімназистів. Одне з них було про те, що його вразило у творчості Василя Стуса і він відповів: « Подобається український дух, оця нескореність, незламність, справжній патріотизм. Цей «надрив», що відчувається в поезії».

Як сказав молодий автор, він займається літературою не задля престижу чи грошей, не заради слави. Література –це щось більше за матеріальні речі.

Віра Марущак, член НСПУ

Add a comment

День Рождения Пегаса. Творческий вечер в Николаевском литературном объединении Дома учителя

  Знаете ли Вы, что Пегас родился в Николаеве? Точнее, не сам Пегас, а литературное объединение «Пегас», которое было основано Вячеславом Тимофеевичем Качуриным в 1994 году.

27 апреля в Николаевском городском Доме учителя состоялся творческий вечер, посвящённый литобъединению, которое существует в нашем городе уже 23 года. Членами этого объединения в разное время были такие известные поэты и писатели Николаева, как Людмила Матвеева, Светлана Ищенко, Вера Марущак, Аркадий Суров. На данное время активными членами «Пегаса» являются директор школы №46 Светлана Тельнова, Виктор Кудинов, преподаватель физкультуры школы №52, ветераны педагогического труда Лидия Большина, Галина Мисанчук, Лариса Песчанская, студентка кафедры журналистики ЧНУ им. П. Могилы Елизавета Безушко, заслуженный артист Украины Александр Сычёв.

Литературное объединение ведёт активную литературную деятельность: проводятся творческие вечера, презентации книг, тематические встречи, на которых обсуждаются как классические поэтические произведения, так и стихотворения начинающих авторов и членов «Пегаса».

Все участники литобъединения были награждены грамотами от Управления образования Николаевского горсовета. Поэты, выходившие на сцену, благодарили Вячеслава Тимофеевича, бессменного главу объединения, за его поддержку и творческую атмосферу, которую он создаёт, вдохновляя других, и представляли аудитории свои новые и уже известные стихотворения.

Также на этом вечере состоялась премьера песни Александра Сычёва «Улица Соборная» на стихи Вячеслава Качурина. Творческие союзы Александра Сычёва с николаевскими поэтами необычайно продуктивны. За время существования литобъединения Александр Сычёв написал музыку к огромному количеству стихотворений разных авторов.

Вячеслав Качурин исполнил свою  любимую всеми песню «Бумажный кораблик», Александр Сычёв прочёл свои стихотворения, и на этой вдохновляющей поэтической волне вечер подошёл к концу. Строки из услышанных стихотворений ещё долго звучали в голове всех присутствующих на вечере по дороге домой.

Елизавета Безушко

Add a comment

Город мой, мы друзья! В Николаеве прошёл вечер памяти журналиста Бориса Арова

Ах, сердце!

И тревогу, и усталость,

И чью-то доброту, и чье-то зло,

И что бы только в мире ни случалось,

Все на себя немедленно брало.

Эмиль Январёв

Это стихотворение Эмиль Январёв с лёгкостью мог бы посвятить своему другу, которого неоднократно упрекал в чрезмерной, по его мнению, открытости и доброжелательности. Корифею не только николаевской, но и советской журналистики, писателю и поэту, который уже для нескольких поколений является образцом человека, любящего своё дело и город, в котором живёт. И это Борис Аров.

В этом году Борису Лазаревичу исполнилось бы 98 лет. Вечер памяти известнейшего николаевского журналиста прошёл 5 мая в Центральной городской библиотеке им. Кропивницкого. Ведущей вечера выступила журналист Татьяна Даниленко. 

Инициаторами вечера выступили Ирина Гудым и Сергей Торпаков. Ирина Александровна, в свою очередь,  предложила организовать конкурс имени Бориса Арова как для начинающих, так и для опытных николаевских журналистов. По её словам, каждый, кто начинает работать в сфере журналистики, рано или поздно будет вынужден обратиться к творчеству николаевского журналиста, как к образцу высокого качества.

Сергей Торпаков, хранитель духовного наследия николаевского журналиста, провёл краткую экскурсию по выставке «Король пера и мастер слова», которая расположилась в Литературном музее библиотеки. Большое количество редких архивных материалов, рукописей, печатных публикаций и аккредитаций на олимпиады, бережно хранимых Борисом Лазаревичем, были предоставлены на выставку его женой, Фаиной Натановной Марьянчик, с которой он прожил более 60 счастливых лет.

Все присутствующие на вечери памяти единодушно согласились, что главной страстью в жизни Бориса Арова был спорт. Он готовил репортажи с чемпионата мира по хоккею 1974 года, Олимпийских игор 1980 года, которых с нетерпением ждали все жители Николаева.

Многим Борис Аров известен и как поэт-песенник, ведь в 1977 году вместе с Эмилем Январёвым он написал слова к известной, посвящённой Николаеву песне «Корабельная сторона».

О себе Борис Аров писал: «Годы идут. Возраст солидный. Советуют, дескать, пора закругляться. А порой передо мной на столе лежит чистый лист бумаги, касаюсь его шариковой ручкой – и, оказывается, паста в ней еще есть…».  Безусловно, ручка Бориса Лазаревича, лауреата конкурса Ассоциации спортивных журналистов Украины в номинации «Золотое перо», была одной из наиболее талантливых, продуктивных и щедрых на прекрасные слова в своём поколении. Каждый лист, написанный рукой Бориса Арова – это гордость и достояние жителей Николаева.

Елизавета Безушко

Add a comment